Як щодо ботоксу? Природня краса vs штучне омолодження
Я так часто висловлююся про філери, ін’єкції ботоксу та пластику, що можна подумати, ніби звинувачую людей, які використовують ці інструменти для досягнення бажаного результату.
Насправді все трішки не так. Тільки ми маємо вирішувати, що робити з власним тілом.
А проте я глибоко переконана: краса настільки багатогранна, що є злочином підбивати її під канони, які до того ж дуже часто створюють люди з комплексами.
Омолоджуватися чи залишатися собою?
Якщо людина хоче змінити у своїй зовнішності щось за допомогою хірургічних або ін’єкційних маніпуляцій, але робить це усвідомлено, спираючись на внутрішні обґрунтовані аргументи та вивчивши питання наслідків, то чому б і ні. Адже круто, що зараз косметологія та хірургія дійшли до такого рівня, що люди можуть позбутися надбаних чи вроджених недоліків за відносно короткий період. Особливо, якщо це зробить їх щасливішими.
Та це лише індивідуальні випадки. Зараз ситуація зворотна – винятком є бути собою. І моли Бога, щоб тебе не засудили за це.
Тонкі губи – не сексуальні. Ямочку на підборідді потрібно заповнити філером, веснянки терміново вивести, а мімічні зморшки – заколоти. Груди спочатку вставити, а потім – уміло виставити, живіт – урізати та затягнути. Адже дорослішати страшно, старіти – соромно, бути іншою – не модно.
Де межа між доглянутою жінкою і Франкенштейном? І чому популяризація цього «двіжу» так сильно діє на несформовану психіку підлітків та вразливих жінок, водночас не пояснюючи, з якими побічними ефектами вони можуть зіткнутися після?
Зворотний бік ботоксу та інших б’юті-процедур
Слід зазначити, що діє це як наркотик. Людині весь час мало. І ось вже інкубатор з виробництва красунь нового часу не зупинити – зуби кольору емалі унітазу, губи далеко випереджають ніс у профілі. Бонусом є неможливість вгадати, яку емоцію переживає людина, адже жоден м’яз не ворушиться повноцінно через ін’єкції ботоксу.
До того ж піддають жару у вогонь деякі лідери думок, у яких від природи залишилася хіба що група крові. Парадоксальним є те, що вони зі швидкістю світла створюють курси з прийняття себе таким як ти є та зі збільшення самовпевненості завдяки любові до власного тіла. От тільки шкоди це приносить більше, ніж користі.
Чи має агресивна штучна сексуальність щось спільне із жіночністю та красою?
Я вважаю, що так. Але в короткостроковій перспективі.
Так повелося ще з давніх часів: для продовження роду чоловічі особини ідентифікували партнерок за зовнішніми гендерними ознаками, що впадають в очі – груди, сідниці, губи, волосся. Через багато століть принципи залишилися ті ж самі, хоч і ракети в космос уже запускаємо.
Внесли й корективи – інтелект і багатогранність в останні роки стали більше цінувати, вміння залишатися собою викликає значну повагу, а підтримка розмови на різні теми в суспільстві захоплює значно більше, ніж пухкі губи.
Висновки
Чого ж дотримуюся я, якщо зачепила вже цю спірну тему? Нейтралітету в судженнях. Але лише до того моменту, поки не бачу, як штучність намагається задавити навіть не те, що природу, а швидше – здоровий глузд.
Часто згадую монолог Жванецького про красиво зістарених жінок: «Стрункі, доглянуті, ненафарбовані, іронічні, глузливі, незалежні, з сивою дівочою зачіскою. Курять, якщо їм це допомагає. Є чиїмись дружинами, якщо їм це не заважає… ».
Я прихильниця благородного старіння, коли немає потреби приховувати свій вік, а потрібно ним пишатися. Коли щороку додається родзинка, ти стаєш більш впевненим у своїх діях і рішеннях, мудрішим у вчинках, формуєш власний стиль та знаєш чого хочеш.
Основним правилом доглянутості є системна турбота про своє здоров’я та розвиток, що само собою відображається й на зовнішньому вигляді. Звичайно ж, ти можеш вибирати й інший шлях, але важливо те, що сам вибір вже є.
Свято-люто хотілося б вірити, що раціональне мислення та емоційний інтелект колись переможуть у цій часто нерівній сутичці. Також хочеться, щоб наші діти усвідомили, наскільки вони прекрасні вже від природи, зрозуміли, що прислухатися дійсно потрібно тільки до внутрішнього голосу. І якщо закортить щось у собі змінити, це вже буде їхнім рішенням, адже кайф – у свободі від чужих думок.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.