Спецпроєкти

Злива, ожеледиця та зламані кінцівки. Чому Київ став небезпечним містом для проживання?


Київ нещодавно переживав черговий інфраструктурний колапс через зливу. Дощі затоплювали місто, знищували інфраструктуру та псуювали майно громадян. Люди бідкаються, а влада розводить руками. Якщо літо перетворює столицю на Венецію, то зима – на Антарктику, оскільки вулиці міста стають суцільною ковзанкою.

Хто винен у цьому? Що робити? Чому Київ не призначений для комфортного проживання? Намагаємося відповісти на ці та інші запитання.

Злива в Києві

Венеція в Києві

Уже не перший рік місто паралізується через затоплені пішохідні переходи, проїжджі частини та навіть приміщення на перших поверхах будинків.

Ця біда спіткала Україну знову: цього тижня спостерігали довготривалі повені. Користувачі соцмереж ділилися відеозаписами автівок, що плавають, зачинених входів до станцій метро «Берестейська» і «Академмістечко» та фонтануючих колекторів.

Через погіршення погодних умов був зупинений рух трамваїв та тролейбусів за деякими маршрутами. І лише маршрутки, наче останні дракари, продовжували боротися зі стихією.

За уточненими даними Гідрометцентру, унаслідок аномальної зливи в Києві 19 липня за 40 хвилин у деяких районах випало до 80% місячної норми опадів. Рівень поверхневих вод через негоду досяг позначки у 30-60 мм (залежно від району) за місячної норми опадів на території Києва у 75 мм.

Пресслужба КМДА заявила, що каналізаційна система столиці не здатна впоратися з такою кількістю води.

Подібні заяви ми вже чули. У 2018 році, коли спостерігалася масштабна злива, ексголова «Київавтодору» Олександр Густелев на пресконференції сказав, що «зливова каналізація працювала у звичайному режимі. Її пропускна здатність не дозволяє витримувати тримісячну норму води».

Згодом у мерії визнали, що не тільки погода стала причиною колапсу в місті. Виявляється, що зливова каналізація потребує очищення, яке не здійснювали впродовж десятка років. Окрім того, вона не розрахована на таку кількість жителів та будівель. Її побудували у 20 столітті, коли Київ не був перевантажений автомобілями, людьми та багатоповерхівками.

Окрім цього, за мережу зливової каналізації відповідають різні суб’єкти господарювання. Її протяжність становить близько 2700 кілометрів, і тільки за 831 кілометр мережі відповідає «Київавтодор». Тому ще необхідно пошукати винного в тому, що певний район столиці перетворився на Венецію.

Ми зателефонували в «Київавтодор» для того, щоб взяти коментар щодо ситуації. Нам заявили, що працівники «Київавтодору» та техніка готові швидко ліквідувати наслідки негоди під час тижня дощів. І 19 липня, вони змогли ліквідувати підтоплення на вулицях Вишгородській, Автозаводській, Братиславській, Зодчих, Стеценка, бульварі Ромена Роллана, проїжджій частині під шляхопроводом біля ст. м. «Берестейська», площі Героїв Бреста та на інших вулицях.

Допомагають міському колапсу підприємства з ремонту доріг і забудовники. Інколи робітники асфальтують зливові стоки, заощаджуючи час.

Архітектор Георгій Духовичний розповідав, що, наприклад, зливові стоки біля ТЦ «Gulliver» були забетоновані під час проведення ремонтів і поглиблення підвалів під будівлями.

ТРЦ Гулівер

Величезною проблемою є й хаотична забудова Києва. Усе менше залишається відкритих ділянок землі, які могли вбирати воду. Чим більше буде заасфальтованих поверхонь, чим менше буде парків, скверів і зелених насаджень, тим частіше столиця страждатиме від злив.

Зимовий Київ

Зима близько

З настанням зими на українців чекає інша проблема – ожеледиця.

Згадаємо минулу зиму. Травмпункти були переповнені, оскільки лікарі не могли впоратися з тією кількістю людей, які впали, пошкодили або зламали собі кінцівки.

Громадський транспорт, що не славиться комфортністю та безпечністю, дріфтував на дорогах. 11 грудня 2020 року, першого дня ожеледиці в Києві, відбулося більш ніж 120 ДТП.
Тоді у столичному підприємстві «Київавтодор» повідомили, що комунальники працювали всю ніч через сильну ожеледицю в Києві.

«Дорожники Києва безперервно борються зі стихією уже 15 годин. Завчасно до початку опадів розпочали превентивну обробку протиожеледними засобами. Робота була посилена під час опадів. Коли столиця відпочивала, обробка вулично-дорожньої мережі не зупинялась. Загалом уночі працювала 301 одиниця спецтехніки і 36 бригад із ручного прибирання (272 працівники). Вночі метеоумови також були складними. Опади тривали до 6 ранку за температури близько -1°С. Тож, доводиться обробляти одні й ті ділянки вулично-дорожньої мережі кілька разів», – ішлося в повідомленні.

Ця заява комунального підприємства викликала запитання: чи достатньо 272 працівників, щоб повністю прибрати вулиці Києва за одну ніч чи за один день? Відповідь очевидна – ні. Силами задіяних комунальників можна зробити нормальними для пересування проїжджі частини, тротуари та пішохідні зони центру Києва, але проблеми інших районів міста лягають на плечі їхніх жителів та голів районних рад.

12 грудня мер Києва Віталій Кличко викликав до себе голів районів, своїх профільних заступників та керівників комунальних служб через погану ліквідацію наслідків негоди. Він повідомив, що за добу до травмпунктів звернулися більш як тисячі киян.

«Зібрав глав столичних районів, профільних заступників голови КМДА, керівників комунальних служб. Розмова була жорсткою. Зранку я проїхався містом, перевірив, як прибирають місто. Тротуари, площі, чимало переходів – суцільна ковзанка. Більше тисячі звернень киян до травмпунктів за останню добу!», – заявив Кличко.

Київ, зима 2021

Гучна заява голови міста так і не була почута. Наприклад, у Солом’янському районі є багато вулиць із крутими спусками та підйомами. Пересуватися ними було неможливо.

Мешканці будинків самотужки із зубилом та молотком пішли колоти лід. За дві години активної праці їм вдалося очистити лише прибудинкові території. Невеликий дощ уночі та мінусова температура зводила всю роботу нанівець. На ранок тебе зустрічала чергова ковзанка.

Комунальники Солом’янського району розповідали, що вони не мали коштів, щоб закупити в достатній кількості сіль чи пісок – найпоширеніші протиожеледні засоби. І тут криється наступна проблема.

Найчастіше в боротьбі з негодою взимку використовують саме сіль, яка руйнує асфальт, бетон та металеві конструкції. Тому всі результати ремонту доріг нівелюються через такі заходи з прибирання вулиць. Можна придбати піщано-сольову суміш, яка є менш агресивною для об’єктів інфраструктури, але й коштує вона дорожче.

Міст метро, Київ

Як зробити Київ безпечнішим?

Поки влада міста шукає винних, кияни вимушені ризикувати на вулицях столиці своїм здоров’ям та майном. Самостійно вирішити проблеми вони не можуть, бо це потребує витрат часу та грошей.

Ба більше, жителі Києва сплачують податки, які й мають бути витрачені з міського бюджету на підтримку інфраструктури в належному стані.

Так, реконструювати колекторні системи – це дорого і складно. На їхню реновацію потрібні десятки років. Але зараз влада може зупинити хаотичні забудови, здійснювати перевірку проєктної документації, змушувати будівельні компанії реконструювати підземні комунікацію, які буде використовувати новобудова. Це сподобається не всім, але ще менше сподобаються жертви, які ми можемо зараз спостерігати в цивілізованій і технічно розвинутій Німеччині.

Ба більше, можна зберегти ті зелені зони, які зараз стримують затоплення вулиць. Узагалі Київ розміщений на схилах. У нього досить зручне розташування для того, аби захищатися від потопів. І треба було постаратися, щоб втратити за роки цю перевагу.

Водночас міська влада залишає проблеми потопу чи ожеледиці на вирішення природі. Покращиться погода – і все стане на свої місця. Люди не подають позови до суду за переломані кінцівки чи зіпсоване майно.

Київ узимку

Писати скарги до суб’єктів господарювання вони не бажають, не вірячи у швидке вирішення справ. Винні в колапсі особи не несуть ні політичної, ні юридичної відповідальності.

У цьому випадку залишається запитання: «А на кого скаржитися?». На Укравтодор чи КМДА, провину яких потрібно буде довести?

Жителька Києва Оксана Посіпчук жаліється, що її автомобіль отримав гідроудар двигуна, коли вона намагалася переставити машину із затопленого подвір’я. Тепер її очікує капітальний ремонт та грошові втрати. Вирішила подати позов на «Укравтодор», який заасфальтував зливові стоки під час ремонту доріг.

Водночас юристи кажуть, що шанси перемогти в неї мізерні. По-перше, потрібно буде довести, що саме «Київавтодор» здійснив умисну чи неумисну помилку під час ремонту дороги. А для цього необхідно підняти проєктну документацію й довести спочатку, що зливовий сток там взагалі коли-небудь існував. По-друге, усе легко списати на погодні умови, а її до відповіді не притягнеш.

Хочеться написати: «Так і живемо». Хоча, якщо не боротися за право комфортно проживати у столиці України, місто поступово перетвориться на огидну клоаку. Якщо юридична площина не допомагає, то може допоможуть мітинги? Може потрібно боротися за своє право на місто? Приклад «Квітів України» є чудовим підтвердженням цього.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь