Спецпроєкти

Потопи в Києві стануть періодичними. Інженерні мережі потребують повної реконструкції


112

19 липня Київ затопило через сильні опади. До цього Київ топило у 2018 році. Сильні зливи стануть нормою, а інженерні мережі як не справлялися з ними, так і не справлятимуться.

Ми поговорили з експертом-урбаністом, директором «‎А+С Україна» Дмитром Бєспаловим про те, чому Київ не справляється зі зливами та як це зупинити.

«‎Цей дощ, який був 19 числа, не дуже аномальний. Це була тижнева норма опадів, але в нас іноді випадає місячна норма. Таке було взимку, наприклад, коли падав сніг.

Якщо за день може випасти місячна норма снігу, теоретично можливе випадання місячної норми дощу.

У Німеччині через повені здається 100 людей загинуло. У Києві може бути більше».

Фото в матеріалі – Kyiv Visual by Projector

Чому Київ заливає?

Перша проблема – на планеті змінюється клімат. Можна подивитися, що в Німеччині зараз відбувається, чого ніколи не було.

Змінюється кількість опадів і структура опадів. Я транспортний інженер, мене вчили розраховувати дощоприймальні споруди.

Як це робиться: беремо 5-хвилинний дощ максимальної сили й розраховуємо все під нього: колектори, їхні діаметри, потужності насосних станцій.

Зараз дощ буває тривалішим і потужнішим. Тому система може не справлятися з цієї причини.

Друга проблема – у Києві багато чого будують і нові будови врізаються в наявні інженерні мережі.

Я знаю приклади, коли забудовники реконструювали колектори, але взагалі-то так не роблять. Загалом додають будинки, а потужності колекторів і насосів не змінюються.

Усім забудовникам видають містобудівні умови, у яких прописані роботи на інженерних мережах. Але вони нічого не роблять.

Щодо нових ЖК, то є ще й інша проблема. От була, наприклад, зелена зона або пустир, вода там ішла одразу в землю. Збудували ЖК, укрили землю асфальтом, зробили дитячі майданчики з гумовим покриттям. Вода на тому місті вже не йде просто під землю, а направляється в колектори.

Збільшуємо навантаження на теперішню систему, але не збільшуємо пропускну здатність.

Третя причина – стан дощоприймальної інфраструктури. У неї майже не вкладають. Київ не реконструює мережі, не збільшує їхню потужність. Їх навіть нормально не чистять.

Схоже на те, що зараз пропускна здатність мереж нижча за заплановану, проєктну. Менша через сміття й невдалі підключення.

Часто нові об’єкти можуть врізатися в мережі навіть без документів. У Києві, здається, можна будувати що захочеш, а в міста навіть немає повноважень із контролю.

Ба більше, є проблема з проєктно-кошторисною документацією. Київська адміністрація не знає про існування багатьох мереж.

Я знаю від будівельників, що якщо почнеш копати десь у Києві, то натрапиш на якусь мережу, якої немає в документах. Адже її хтось не оформив, або це спецзв’язок.

У Києві вважають, що краще від інженерних мереж триматися подалі. Якщо туди залізти, то потім є можливість не вилізти.

Повна реконструкція інженерних мереж = мільярди доларів, роки часу та потреба перерити все місто

Це дуже дорого коштує. Якщо відкрити всі ці інженерні мережі – це мільярди доларів. Тобто доведеться значну частину бюджету витрачати не на сквери, парки, мости, метро на Троєщину, туристичні об’єкти чи дороги, а саме на підземну частину.

А ще, ремонтувати мережі – це означає розрити дороги. Переривати ціле місто роками, що призведе до бруду й величезних заторів.

Уявіть, яке в містян буде ставлення до міської влади, яка не будує нічого красивого, а роками просто перериває місто. Можливо таку владу не переоберуть на наступний термін.

Тому, на мою думку, вкладати величезні гроші в інфраструктуру, у те, чого ніхто не бачить, влада не буде.

Такі масштабні роботи не можна робити надто швидко

Є проблема. Для того, щоб реконструювати частину інженерної мережі, її потрібно відключити. І от ми її відключили, пішов дощ і місто затопило. Затопило тому, що ми хотіли уникнути затоплення.

Саме тому, треба робити все це поступово. Це має бути якась програма років на 10 або навіть більше.

Був у місті Батумі, там якраз реконструювали мережі. Це має приблизно такий вигляд: певна ділянка міста в певний час частково розкрита.

Вони ремонтували завдяки програмі Європейського банку розвитку й реконструкції. Наступні 20 років вони можуть більш-менш спокійно ставитися до зовнішніх погодних проявів.

Озеленення в Києві не допоможе

Дерева своїми коренями затримують вологу. Озеленення допомагає знизити шкоду від опадів. Але в Києві це не спрацює.

Дерева в Києві дуже погано ростуть. Ми засолили грунт. Посадите дерево на Хрещатику – воно не приживеться.

Ми взимку посипаємо дороги сіллю, і вона в грунті. Ми просолили свій грунт на декілька метрів. Для того, щоб нові молоді дерева нормально росли, треба виймати весь цей грунт і насипати новий.

Що робити зараз?

З наведених вище причин очікувати допомоги від влади не варто. Дмитро Бєспалов радить брати ситуацію у свої руки:

  1. Треба переглянути ринок нерухомості. Перед купівлею житла тепер обов’язково потрібно оцінювати ризики підтоплення.
  2. Зробити аудит інженерних мереж власного будинку та вкладати в реконструкцію.
  3. Вимагати від забудовника вкласти гроші в інженерні мережі нового ЖК.
  4. Кожна людина має дбати про власну безпеку самостійно.

Нагадаємо, що у Києві багато проблем. Наприклад урбаністи пророкують, що місто за декілька років повністю стане у заторах. Читайте наш текст про те, як позбавити Київ від заторів.

Також в Києві знищують історичну архітектуру. Читайте наш матеріал про заброшки, які шкода буде втратити і наші матеріали про «‎Квіти України»‎.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь