Коли влада контролює інтернет: які сайти та месенджери заблоковані в різних країнах і чому?
Інтернет-цензура існує майже в кожній державі: владні структури мають право віддавати наказ блокувати сайти та месенджери, які порушують законодавство. Втім, в певних країнах контроль інтернет-ресурсів переходить всі межі. Розповідаємо, які сайти та месенджери заблоковані в різних державах і чому саме.
Китай
У Китаї ви б не змогли користуватися майже жодними соцмережами, месенджерами та пошуковиками, до яких звикли.
Китайська влада заблокувала Google, Facebook, Twitter. Під табу підпали й іноземні новинні агентства.
За яким принципом блокують портали та сайти? У Китаї працює система цензурування «Золотий щит», або Great Firewall, GFW. Ця система станом на липень заблокувала більше 300 тисяч доменів, з яких близько 40 тисяч – помилково. Це працює так: китайська влада намагається блокувати короткі домени без врахування того, що вони іноді є частиною іншого, більш довгого доменного імені.
Коли спеціалісти досліджували, за яким принципом в Китаї блокують домени, з’ясувалося, що майже половина з заблокованих – нещодавно зареєстровані і ще не пройшли перевірку. Після перевірки ці домени можуть розблокувати.
Які сайти найчастіше блокують в Китаї? За словами експертів, китайська влада не любить бізнес- та IT-сайти, ресурси з контентом порнографічного вмісту, особисті блоги, розважальні сайти та ЗМІ, онлайн-казино. Також до переліку табуйованих потрапляють будь-які сайти, де можна знайти інформацію про інструменти щодо обходу Great Firewall.
Північна Корея
Тоталітарна держава, в якій контролюють усі дії користувачі в інтернеті – і за ці дії можна отримати реальне покарання у вигляді позбавлення волі.
У Північній Кореї з 2000 року використовують власну мережу Кванмен (Kwangmyong), яка фізично не поєднана зі всесвітньою мережею. Північнокорейська мережа (за приблизними даними) містить кілька тисяч сайтів з політичною та економічною пропагандою; також там є освітні і культурні ресурси, які перевірені владою.
Доступ до всесвітньої мережі є тільки у вибіркових груп населення і дуже обмежений – його мають деякі можновладці, члени позавладних організацій та посли. Тимчасово доступ можна отримати в академічних закладах – наприклад, Пхеньянському університеті науки і технологій в комп’ютерній лабораторії. І, звісно, доступ до всесвітньої мережі ретельно відстежується, і користувачі можуть шукати тільки інформацію певного виду – до прикладу, освітню.
З 2016-го року в Північній Кореї заблоковані Facebook, YouTube, Twitter та південнокорейські сайти.
РФ
У державі, з якою ми воюємо майже вісім років, в різний час під блокування потрапило близько 12 млн сайтів. В РФ блокують деякі ЗМІ (а ще деяким надають статус іноагентів) і провайдери VPN, які дають можливість обходити блокування.
За якою системою блокують сайти в РФ? Ще у 2012-му році Путін підписав закон про фільтрацію сайтів за системою чорного списку, а також про блокування заборонених інтернет-ресурсів. Рішення про блокування до суду ухвалюють Роскомнагляд, МВС чи суди.
Сайти можуть блокувати за наявність дитячої порнографії або заклики до залучення неповнолітніх до знімань у порно; за інформацію про виготовлення чи купівлю наркотичних речовин тощо; заклики до суїциду і інструкції, як це зробити (за це свого часу заблокували відповідні сторінки на Абсурдопедії та Луркомор’ї).
Наступного року Путін підписав ще один закон, згідно з яким без рішення суду за розпорядженням Генпрокуратури потрібно блокувати сайти, які закликають до масових безладів або містять екстремістську інформацію.
Чотири роки в РФ був заблокований месенджер Telegram, який офіційно відновив свою діяльність на території держави тільки у 2020-му.
Криптовалютні платформи – наприклад, біржа Binance та Bestchange – отримали блокування від Роскомнагляду. З причин – бо криптовалюта є «засобом платежу і накопичення, який заборонено на території Росії».
Також в РФ заблокований LinkedIn – одна з найвідоміших всесвітніх соцмереж для пошуку співробітників. Причиною стали обробка та зберігання особистих даних користувачів.
Втім, більшість блокувань можна обійти за допомогою VPN-сервісів або Tor.
Білорусь
Після президентських виборів у 2020-му (думаємо, ви пам’ятаєте, що тоді відбувалося) в Білорусі тимчасово зник доступ до інтернету. У перші кілька діб – 9-11 серпня – не працювали більшість популярних соцмереж, пошуковиків, месенджерів та деякі держсайти. З доступних джерел інформації у білорусів залишився месенджер Telegram.
Пізніше, в тому ж серпні 2020-го, виявилися заблокованими близько 70 медіаресурсів, серед яких недержавні ЗМІ. Частина інформації залишилася доступною з мобільних пристроїв.
Експерти наголошували, що відсутність доступу до інтернету була спровоковано потенційним незадоволенням виборців, які хотіли б висловитися щодо підтасування результатів виборів. А от Лукашенко тоді заявив, що, хоча влада і попереджала про можливе відключення інтернету в день виборів «через потенційну небезпеку», проблеми зі зв’язком існують «через закордонне втручання».
Втім, такі збої зі зв’язком відбувалися в Білорусі не вперше, причому попередні також були пов’язані з виборами і референдумом (у 2001-му, 2004-му і 2006-му).
Тоді блокувалися незалежні недержавні сайти, на них влаштовували DDoS-атаки тощо. У 2010-му, знову ж під час чергових виборів, через припинення роботи порту SSL користувачі не могли зайти до популярних соцмереж – ФБ, твітеру, ВК та Однокласників.
У 2021-му влада наказала заблокувати безліч популярних сервісів та месенджерів, зокрема YouTube, Facebook, Instagram, Telegram, TikTok та «ВКонтакте». У переліки блокування потрапили окремі сторінки користувачів та канали. Втім, надійної технології, яка б вибірково блокувала канали чи сторінки, не було, тому провайдери мали або заблокувати соцмережі і месенджери повністю, або проігнорувати наказ. Соцмережі залишилися доступними користувачам, та це не означає, що влада в майбутньому не спробує ще раз заблокувати їх остаточно.
Читайте також:
Як Telegram-канал NEXTA Live cтав головним протестним медіа Білоруси?
Експеримент: як контент із Facebook перетворює українців на антивакцинаторів
Існування у віртуальній реальності: розповідаємо про метавсесвіт, де ми житимемо в майбутньому
Те, що колись буде неможливо зупинити: руйнівні наслідки людської діяльності
