Спецпроєкти

Київ брудний: чому в столиці важко дихати та як із цим боротися


У Києві вже не перший тиждень спостерігається смог. Його причиною є забруднене повітря, яке шкодить здоров’ю громадян. Намагаємося відповісти на запитання: «Чому кияни дихають отруйними речовинами та як розв’язати цю проблему?»‎.

Що там у столиці?

Якість повітря впливає на здоров’я людей, а отже на тривалість їхнього життя. Якщо посилатися на міжнародні дані, то ситуація в Києві проблематична.

У міжнародній доповіді про якість повітря за 2020 рік Київ посів 39 місце серед світових столиць за забрудненістю повітря дрібними частинками, а Україна – 43 місце у світі за забрудненістю повітря. Також, за даними порталу IQAir (швейцарська компанія-виробник очисників повітря), столиця неодноразово потрапляла в перелік 10 забруднених міст України.

Ініціатор створення Екологічної стратегії Києва Костянтин Яловий поділяє основні джерела забруднення повітря в Києві на пересувні та стаціонарні. До 85% забруднення атмосферного повітря спровоковано викидами від пересувних джерел – транспорту. Найбільше забруднення виробляють автомобілі (близько 70% від загальних викидів), а найменше – авіа-, залізничний та водний транспорт сумарно (4%).

Загалом у Києві на 1000 жителів припадає 400 автомобілів, і ця кількість постійно зростає.

Згідно з інформацією Держстату за 2018 рік, у Києві діють 91509 підприємств. 90% джерел стаціонарного забруднення пов’язані з енергетичною галуззю (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ПАТ «Київгаз»‎, КП «Київтеплоенерго»‎, завод «Енергія»‎ тощо), яка продукує понад 25 тисяч тонн забруднювальних речовин та до 5 мільйонів тонн діоксиду вуглецю.

Також до основних забрудників повітря належать тверді частинки пилу (PM10 і РМ2.5), двоокис азоту (NO2), двоокис сірки (SO2), вуглеводні (СnНm), альдегіди (RСНО), оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід (CH2O), недиференційовані частинки та бенз(а)пірен (С20Н12).

Автомобіль – головний ворог

Забруднення повітря автомобілями збільшується через погодні умови. Висока вологість, відсутність вітру та підвищення температури повітря зі збільшенням висоти – це фактори, які не дозволяють небезпечним речовинам розсіюватися в повітрі. Також на якість повітря впливають стихійні лиха.

Водночас ці фактори підсилюються через неправильну інфраструктуру міста. Хаотичні забудови багатоповерхівками, відсутність продуманої соляризації та вентиляції житлових будинків і застаріла комунальна інфраструктура (наприклад, неможливість побудувати на придатному з погляду урбаністики місці будинок через ускладнене під’єднання до комунальних систем) впливають на нормальну циркуляцію та температуру повітря, а отже й на його чистоту.

За оцінками найбільшої у світі бази даних хмарочосів Skyscrapers, Київ посідає перше місце в Європі за кількістю висотних будівель – тих, які мають понад 12 поверхів або вищі за 35 метрів.

Тут, звичайно, можна сказати лише одне: з хаотичними забудовами потрібно боротися на рівні місцевої та судової влад. У Києві існували два органи архітектурно-будівельного контролю: ДАБІ та ДАБК. Державна архітектурно-будівельна інспекція підпорядковується Мінрегіону та є загальнонаціональним органом, а Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА – це міський орган, який підпорядковується місцевій владі Києва. У них схожі повноваження, просто ДАБК опікується об’єктами СС1 та СС2 класами наслідків (присадибні ділянки, будинки площею не більш як 300 метрів квадратних тощо), а ДАБІ опікувалася об’єктами класу СС3: ЖК, торгові центри, бізнес-центри тощо.

Фото – Depo.ua

Всі ці органи не раз потрапляли в корупційні скандали, особливо ДАБІ. 13 березня 2020 року президент Володимир Зеленський заявив про ліквідацію ДАБІ. Кабінет Міністрів того ж дня ухвалив відповідні рішення. Планувалося, що повноваження ДАБІ перейдуть до новоствореного органу ДІАМ – Державної інспекції архітектури та містобудування.

З 15 вересня 2021 року ДАБІ припинило своє існування постановою Кабінету Міністрів від 15.09.2021 р. № 960. Уряд погодився з пропозицією міністра розвитку громад та територій Олексієм Чернишовим про можливість здійснення ДІАМ повноважень і виконання функцій із питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Внаслідок цього 100% співробітників ДАБІ буде звільнено. Головною перевагою ДІАМ стане те, що в ньому не буде співробітників ДАБІ.

Поки що повноваження ДІАМ передбачені в ключових законопроєктах №5877 та №5655, №5656, які досі не ухвалили. Чи зможе ДІАМ розв’язати корупційні питання та зупинити будівельний хаос у Києві? Питання залишається відкритим.

Водночас ці зміни є позитивним дзвіночком для столиці, особливо для покращення її екологічної ситуації.

Розв’язавши питання із забудовами, потрібно буде зосередитися на громадському транспорті. Тут діють формальна логіка та арифметика. Наприклад, автобус ЛАЗ А-183 може вміщувати 120 осіб із розрахунком 8 осіб на м² (але якщо постаратися…). Тепер уявіть на дорозі замість одного автобуса 120 або 30 автомобілів (якщо в одному автомобілі будуть сидіти четверо).

Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за під час пуску й зупинки двигуна, а також під час його роботи в холостому режимі. Тобто затори – це найкращі умови для забруднення повітря. Виникають вони найчастіше через перевантаження вулиць автомобільним транспортом.

У результаті один автобус здатний у декілька разів зменшити кількість шкідливих викидів та заторів на дорогах. Але чому його тоді не вибирають?

По-перше, відсутність комфорту. Про те, як «змінювався на краще» громадський транспорт в столиці, чудово демонструє цей мем.

Фото – Роман Губа

По-друге, нестабільний розклад руху. Якщо першу проблему можна розв’язати силами міської влади, то ось забезпечити нормальне курсування громадського транспорту можливо тільки зменшивши кількість автомобілів на дорогах. І ми знову повертаємося до питання розвитку громадського транспорту. Виходить такий собі Уроборос.

Ще однією проблемою може стати доступність транспорту. Якщо людина вибирала громадський транспорт, щоб поїхати в сусідній район, через його дешевизну, то з тарифом 20 грн за проїзд для неї це буде доволі дорога подорож.

Окрім цього, у нас поки немає можливості забезпечити всі райони Києва громадським муніципальним транспортом. Саме тому як альтернатива залишаються маршрутки. Для того, щоб оцінити їхній стан, вистачить одного погляду. Коли з вихлопної труби валить чорний дим, а звук такий, ніби їде Ford Mustang, то це свідчить про серйозні проблеми не тільки з двигуном, але й із ходовою. Тут про жодні екологічні євростандарти говорити не потрібно. Та й відповідь на запитання «Чи потрібно маршруткам здійснювати постійний державний техогляд»‎ є очевидною.

Варто зазначити й позитивні зрушення в питанні популяризації електро- й велотранспорту. Крім того, що будуються нові велодоріжки, з 1 листопада в Україні набудуть чинності нові зміни до Правил дорожнього руху. Вони розширять права велосипедистів, а також запровадять нові знаки та розмітку. Також буде встановлений єдиний швидкісний режим – 50 км/год.

Фото – https://www.notion.so/

Небезпека всюди

Для моніторингу якості повітря існує Державна система контролю якості повітря, яку сформували у 1970-х роках. 16 стаціонарних постів у Київ 3-4 рази на добу беруть проби, але вони не можуть інформувати населення в режимі реального часу.

Водночас існують громадські ініціативи, як-от SaveEcoBot, Telegram-бот «Якість повітря у Києві»‎, EcoCity тощо, які беруть дані з офіційних джерел, метеорологічних служб та особистих датчиків громадян.

Вони використовують стандарт AQI – air quality index (індекс якості повітря). Хороший рівень – це до 50 AQI. Рівень забруднення від 400-500 AQI небезпечний навіть для здорових людей. У Києві найчастіше спостерігається рівень забруднення 100-150 AQI, який є небезпечним для чутливих груп населення (тих, хто хворіє на респіраторні, серцево-судинні захворювання тощо). Торік декілька днів рівень забруднення тримався показника 370-420 AQI.

Намагайтеся враховувати ці показники й зайвий раз не виходити на вулицю без маски або респіратора, коли рівень забруднення високий.

Це дуже погано. За даними МОЗ, забруднене повітря є фактором ризику серцево-судинних захворювань. ООН зазначає, що через забруднене повітря у світі щогодини помирають 800 осіб. Окрім цього, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає 15-те місце у світі та п’яте в Європі за рівнем смертності від забрудненого повітря.

Не варто гадати, що проблема «розсмокчеться» сама собою. Вона потребує термінового розв’язання. Все залежить не тільки від влади, але й від нас самих.

Читайте також:

Як позбавити Київ від заторів: коментарі експерта та світовий досвід

Потопи в Києві стануть періодичними. Інженерні мережі потребують повної реконструкції

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь