«Картка киянина», електронний квиток, проїзний – як зекономити на громадському транспорті в Києві?
Учора в КМДА анонсували підвищення цін на проїзд у громадському транспорті Києва. В адміністрації зростання вартості проїзду пояснюють необхідністю забезпечити стабільну роботу транспорту та безпеку перевезення пасажирів.
З 1 січня 2022 року разова поїздка у столичному метрополітені, трамваї, тролейбусі, автобусі коштуватиме 20 грн.
Не дивно, що зараз кияни шукають варіанти економити на проїзді – адже він подорожчав у кілька разів. Розбираємося, чи можна заощадити за допомогою електронних квитків, проїзних і «Картки киянина».
Електронні квитки
Якщо користуєтеся електронним квитком, вартість однієї поїздки становитиме:
- 15 грн – за купівлі 50 поїздок;
- 16 грн – поповнення на 40-49 поїздок;
- 17 грн – поповнення на 30-39 поїздок;
- 18 грн – за купівлі 20-29 поїздок;
- 19 грн – 10-19 поїздок;
- 20 грн – якщо купуєте 1-9 поїздок.
Підсумуємо: купувати 1-9 поїздок взагалі невигідно. Загалом купувати поїздки до 50 – не надто велика економія. Наприклад, якщо ви купуєте 15 поїздок, заощаджуєте, порівнюючи з разовими проїзними, 15 гривень. І, на жаль, цієї суми не вистачить навіть на ще одну разову поїздку.
Тож доступний варіант хоч трохи зекономити – купувати 50 поїздок одразу. Якщо берете разові поїздки, за 50 платите 1000 гривень. Поповнення електронного квитка на таку ж кількість поїздок обійдеться у 750 гривень.
Є ще варіант (не ми його придумали) придбати поїздки заздалегідь за старими цінами (6,5 грн) – його радить заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Місячні проїзні
У КМДА наголошують, що це теж варіант зекономити – адже поїздка з місячним проїзним коштуватиме не 20 гривень, а від 14,20 до 14,50 грн залежно від типу проїзного. Звучить навіть економніше, ніж поповнення електронного квитка.
Є одне але – безлімітний місячний проїзний коштуватиме 2999 грн (для студентів – 1495 грн, для учнів – 747,5 грн). Це максимально невигідна ціна, і пояснюємо чому.
Припустимо, ви їздите на роботу п’ять днів на тиждень маршруткою та метро. Це чотири поїздки на день, які коштуватимуть вам за проїзним максимум 14,50 грн * 4 = 58 грн. Помножимо на 22 робочі дні – отримуємо 1276 грн.
Плюсуємо поїздки вихідними – припустимо, теж чотири на день. Вихідних у нас вісім – і, якщо ми теж активно їздитимемо транспортом, витратимо ще 464 грн. Отже, за місяць виходить 1740 грн – значно дешевше від вартості проїзного. І, знову ж таки, це за умови, що ви доволі часто користуєтеся громадським транспортом.
Порівняємо з електронним квитком. Знову ж таки, уявімо, що вам потрібні 120 поїздок на місяць. Це два поповнення квитка на 50 поїздок й одне – на 20. На це ви витратите 1860 грн. Це на 120 гривень дорожче, якщо порівняти з коштами, які витрачаєте з безлімітним проїзним – та нагадуємо, що проїзний на місяць коштує майже 3 тис. грн, і користуватися ним вигідно, тільки якщо ви їздите громадським транспортом разів п’ять-шість щодня впродовж усього місяця.
Підсумовуючи: місячний безлімітний проїзний є не надто вигідним для киян, тож економніше вже поповнювати електронний квиток. Ще варіант – придбати місячні проїзні з обмеженою кількістю поїздок – наприклад, 124 поїздки за 1761 грн.
Повна таблиця вартості проїзду з місячними проїзними:
Картка киянина
Судячи з усього, найвигідніше користуватися саме «Карткою киянина» – адже з нею разова поїздка коштуватиме 12 гривень. Так, це майже вдвічі дорожче, ніж зараз (якщо ви поповнюєте електронний квиток на 50 поїздок), але як порівняти з разовою поїздкою за 20 гривень, це ще нічого.
Та не все так просто. Пояснюємо, хто може отримати «Картку киянина» і як це зробити:
«Картка киянина»: хто може отримати?
- будь-хто з київською пропискою;
- ті, хто має право на пільги, доплати, допомоги, компенсації;
- внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО/ООС;
- учні та студенти, які здобувають освіту в Києві, а також їхні батьки/опікуни;
- офіційно працевлаштовані у столиці.
До тих, хто має право на пільги, доплати, допомоги, компенсації, належать:
- ветерани війни, військової служби, органів внутрішніх справ чи праці;
- учасники АТО;
- ліквідатори та постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС;
- діти війни;
- пенсіонери чи особи з інвалідністю;
- реабілітовані особи – пенсіонери;
- жертви нацистських переслідувань;
- багатодітні батьки;
- працездатна особа, яка не працює, бо доглядає за дитиною з інвалідністю та отримує державну соцдопомогу чи соціальну пенсію;
- працездатна особа, яка не працює, бо доглядає за особою з інвалідністю І групи або літнім, який/-а досяг/-ла 80-річного віку та отримує компенсаційну виплату.
Як оформити «Картку киянина»?
Оформлюють картку в Ощадбанку. Із собою вам потрібно захопити:
- паспорт або документ, який його замінює;
- ІПН;
- довідка про пільговий статус (якщо ви пільговик);
- учнівський/студентський/довідка з місця роботи – якщо ви учень/студент/офіційно працевлаштовані;
- довідку переселенця – якщо ви переїхали з тимчасово окупованих територій або району проведення АТО/ООС.
Скільки коштує «Картка киянина»?
Пільговики отримують картку безплатно. Усі інші платять за Пакет «Стандартний» 120 грн/рік. Якщо ви втрачаєте чи пошкоджуєте картку впродовж терміну її дії, маєте сплатити комісію за виготовлення нової згідно з тарифами банку. Додаткову інформацію можна дізнатися вже в самому банку.
Де розраховуватися «Карткою киянина» і чи є це вигідним?
«Карткою киянина» можна розраховуватися в метро та наземному громадському транспорті.
Купувати поїздки на картку можна в касах метрополітену, на сайті ГІОЦ і в терміналах.
Підсумовуючи: поки що користування «Карткою киянина» є найбільш вигідним варіантом економити на проїзді, адже одна поїздка коштує 12 грн.
З очевидних мінусів: картку можуть отримати не всі люди, які проживають у столиці – наприклад, якщо ви не маєте київської прописки, не переїхали з окупованих території чи зони АТО/ООС і неофіційно працевлаштовані, вам не зможуть її оформити.
Читайте також:
Хто в Києві протестує проти «геноциду» українців? Репортаж із мітингу антивакцинаторів
Тонни сміття та постійні потопи. Репортаж із колектору річки Либідь – фото
«Китайський», «Тайський» та «Японський привіти» обнесли будівельним парканом. Чому?
Астронавт ESA зробив фото Києва з космосу
