«Синергія бізнесу та навчальних закладів»: бізнесмени, викладачі та політики розповіли про розвиток IT-освіти в Україні
В Україні проходить найбільша профільна конференція Synergy. IT Business & IT Education, яка драйвить розвиток IT-освіти з 2014 року. На одній з панельних дискусій спікери обговорили про важливість і шляхи розвитку IT-освіти в Україні.
Співзасновник та члени ради директорів у Softserve Тарас Кицмей звернувся до IT-бізнесу з пропозицією більше брати відповідальності на себе та більше інвестувати в освіту.
«Сьогодні нема чітких механізмів, як IT-індустрія може інвестувати в освіту. В більшості випадків – це благодійність. Нема такого явища, як «повернення інвестицій». Треба зосередитися і подумати, як ми можемо краще будувати партнерство між конкретними вишами і компаніями з IT-індустрії. Сьогодні IT-освіта має як фінансові, так і інтелектуальні можливості. Ми повинні їх залучити. Як отримати викладачів з IT-освіти. Це синергія індустрії та освіти. Людина має працювати як в індустрії, так і в освіті. Це єдиний варіант», – зазначає Тарас Кицмей.
Водночас міністр цифрової трансформації в Україні Михайло Федоров підкреслює, що молодим людям необхідно показати краще майбутнє та заохочити їх обирати професію своєї мрії в Україні.
«Які відповіді я шукаю для себе? По-перше, як запалити бажання стати кимось. З цього починається все у нашому житті. Ти повинен уявити, ким ти хочеш бути. Тоді всі ці інструменти будуть наповнюватися людьми. Нам потрібна національна програма, яка в рамках цієї інформаційної кампанії зможе показати, як запалити бажання, як показати, що ти можеш з маленького містечка переїхати в більше місто, або отримати змогу там заробляти більше коштів. Ти можеш купити інший дім чи машину, жити не так, як жили наші батьки. Через конкретні тригери ми можемо продавати інше майбутнє. Це потрібно зробити національною ідеєю», – говорить Михайло Федоров.
Також на конференції Михайло Федоров представив дорожню карту реформи IT-освіти в Україні до 2030 року.
«Ми комплексно підходимо до реформи ІТ-освіти. Вона підвищить якість IT-освіти та збільшить кількість спеціалістів протягом 10 років. За оцінками, до 2030 року IT вимагатиме не менше 500-600 тисяч фахівців. Реформа IT-освіти включатиме 15 напрямків. Що зміниться? Неформальна освіта. Реформа передбачає створення спеціального фонду, який покриє 50% вартості навчання у закладах неформальної освіти для світників. Це люди, які бажають змінити існуючу спеціальність та здобути IT-професію. Університети та коледжі. Перше – це публічні КРІ керівників навчальних закладів. По-друге, це професійні стандарти та оновлення класифікатора. По-третє, це залучення практиків та іноземних викладачів. Для учнів у школах з’являться відеоуроки з математики та оновлений предмет «Інформатика». Розвиваємо мережеву освіту – можливість для дитини відвідувати певний предмет поза своєю школою. Нагадаю, що спільно з МОН ми створили робочу групу, до якої увійшли експерти, представники ІТ-індустрії та освіти. Разом із нами працювали найбільші українські IT-компанії, IT-асоціації, кластери та представники навчальних закладів», – зазначив Михайло Федоров.
Спікери не раз наголошували на тому, що для розвитку IT-освіти в Україні потрібна синергія між навчальними закладами і бізнесом. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров поділився досвідом розвитку математичних направлень в КНУ.
«Найкратичніша ситуація в Україні наразі з математикою. Ми ніколи не піднімемо IT на серйозний рівень, поки ми не матимемо класної математики. Національний університет імені Тараса Шевченка має класну математику. Не лише студентську, але й шкільну. З одного боку це Київський фізико-математичний ліцей, відомий багатьом, а з іншого боку – «Богдан Рубльов». Це шкільна команда з олімпіади по математиці. За 12 років ми за власні неформальні кошти спонсоруємо підготовку та тренування української математичної команди.
В 2011 році ми запустили пілотний проект «Шкільна київська математична олімпіада для школярів 4-6 класу». Зараз учасники цього проекту пішли на мехмат КНУ ім. Тараса Шевченка. Те, що ми посіяли 10 років тому, тільки починає проростати», – говорить Володимир Бугров .
Про те, які завдання покладені на державні органи у сфері IT-освіти розповів Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
«В цьому році понад 1 млрд гривень було витрачено для закупівлі ноутбуків для вчителів середньої школи. Це лише один факт з того, що було зроблено. Що змінилося в Міністерстві освіти на науки України? Основним драйвером для реформування змісту освіти для професійних спільнот має бути сама професійна спільнота. В структурі Міністерства освіти та науки України не має відділу для реформування it-освіти. Немає відділу реформування медичної освіти, немає відділу реформування мистецької освіти. Ініціативи про реформування змісту освіти мають відходити від професійної спільноти. Вона формує запит, а органи влади, як сервісна служба, підлаштовуються під цей запит», – сказав Сергій Шкарлет.
Він додав, що у Міністерства цифрової трансформації наразі місія бути консолідатором, узагальнюючим майданчиком цього запиту.
«У кожного роботодавця свої потреби, а об’єднати запити роботодавців може потужна консолідація. Зараз є така теорія, що ті запити, які можуть сформулювати роботодавці, розраховані на 3-6 років вперед. Провідні держави світу планують розвиток на 20-40 років. Вони виходять не лише із запитів роботодавців, а перспективних планів технологічного розвитку», – додав Сергій Шкарлет.
Віце-президент, керівник ЕРАМ у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк зазначив, що Україна має реформувати IT-освіту швидко.
«Я розумію всі проблеми, які є зараз в освіті. Водночас нам всім потрібно шукати швидкі шляхи. Давайте будемо комбінувати правильні речі: неформальну освіту, офіційну освіту і успішні проекти. У нас немає 3 чи 5 років. Або ми зробимо це в наступному році, або відстанемо. Цифрова трансформація – це те, що має зробити кожен. Зараз унікальна ситуація: ми або заскочимо в цей поїзд або відстанемо», – зазначив Юрій Антонюк.
Читайте також
Чому в застосунку Дія зникають документи і коли почне надходити тисяча на картки?
«Поворотний момент в історії»: як топи українського IT-сектору відреагували на закон про «Дія Сity»
У 2021 році 60% українців скористалися електронними послугами
